Форум о банкротстве и продуктах «РИТ»

[Юрий Гусак]

Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економіки України

___.___.2009 № ______



ПОЛОЖЕННЯ

про порядок розробки планів санації та мирових угод та їх погодження



I. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

1.2. Цим Положенням установлюється єдиний порядок розробки планів санації та мирових угод підприємств, установ, організацій усіх форм власності відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також процедури їх погодження суб’єктами управління об’єктами державної власності (суб’єкт управління об’єктом державної власності в розумінні ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності") державних підприємств та підприємств, у статному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.

1.3. Дія розділу ІІ цього Положення поширюється на підприємства усіх форм власності.





II. Загальні засади розробки плану санації та його структура

2.1. План санації розробляється щодо підприємства, яке знаходяться у процедурі санації відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2.2. План санації боржника повинен містити:

2.2.1. Характеристику боржника:

1) історія створення, реквізити (повне і скорочене найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходження, телефон, факс);

2) основні види господарської діяльності;

3) інформація про власників акцій (за наявності);

4) статутний (складений) капітал;

5) кількість і номінальна вартість акцій (за наявності);

6) інформація щодо організаційної структури:

структурна схема;

штатний розпис;

перелік дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених структурних підрозділів;

7) дані щодо основних видів продукції, яка випускається:

перелік основних видів продукції;

питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі виробництва (у грошовому еквіваленті) та реалізації;

питома вага собівартості основних видів продукції в загальному обсязі собівартості продукції, що виробляється товариством;

випуск продукції в натуральних одиницях;

ціни та коротка характеристика ринків збуту.

2.2.2. Аналіз конкретних переваг підприємства.

2.2.3. Фінансово-майновий стан (за 2 попередні роки та станом на останній звітний період):

1) вартість основних фондів;

2) аналіз функціонального стану підприємства;

3) структура доходів;

4) структура витрат;

5) чистий прибуток (збиток);

6) причини збиткової діяльності;

7) структура активів:

перелік майна боржника за організаційною структурою згідно з результатами інвентаризації активів та їхньої переоцінки;

соціально-побутова сфера та комунальна сфера (житло, гуртожитки та інше);

перелік державного майна, яке в процесі приватизації не ввійшло до статутного (складеного) капіталу товариства, але залишилося на його балансі (перелік об'єктів, вартість, пропозиції щодо подальшого використання, затверджені начальником регіонального відділення Фонду за місцем розташування балансоутримувача такого майна);

перелік майна, що пропонується до відчуження (із зазначенням інвентарних номерів та залишкової вартості);

інформація про наявність земельних ділянок, які належать на праві власності та/або на праві користування;

наявність на балансі об'єктів, що забезпечують життєдіяльність окремих об'єктів соціальної інфраструктури населеного пункту, у межах якого розташований боржник;

перелік нерухомого майна, яке обліковується на балансі в розрізі підрозділів боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими, технічними та будівельними показниками;

перелік рухомого майна, яке обліковується на балансі боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими та технічними показниками;

нематеріальні активи;

наявність готової продукції на складах та товарно-матеріальних цінностей;

8) структура довгострокових та поточних фінансових інвестицій.

9) структура кредиторської та дебіторської заборгованості:

реєстр кредиторів;

аналіз структури кредиторської заборгованості, у тому числі до бюджету та заробітної плати;

реєстр дебіторів;

аналіз структури дебіторської заборгованості;

2.2.4. Аналіз фінансової збитковості підприємства та можливості його подолання.

2.2.5. Аналіз імовірної ліквідації боржника, її соціальні наслідки.

2.2.6. Погашення боргів за рахунок доходів, отриманих від реалізації частини майна боржника.

2.2.7. Соціальні наслідки непогашених боргів та ліквідації боржника.

2.2.8. Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів:

1) обґрунтування формування цілісного майнового комплексу;

2) реструктуризація;

3) перепрофілювання виробництва;

4) закриття нерентабельних виробництв;

5) виробнича програма, маркетингові дослідження;

6) продаж частини майна;

7) скорочення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації;

8) ліквідація дебіторської заборгованості;

9) відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів;

10) зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема, шляхом переведення на нього боргу (частини боргу). Інформація про наміри інвестора стосовно викупу державної частки акцій в статутному (складеному) капіталі боржника та умови цього викупу;

11) відповідальність інвестора за невиконання взятих на себе зобов’язань;

12) інші заходи відновлення платоспроможності:

передача майна в статутні фонди новостворюваних юридичних осіб;

передача житлового фонду та соціально-культурних об'єктів до комунальної власності (перелік, вартість) та/або до сфери управління уповноважених органів управління;

передача майна в оренду;

отримання кредитів;

заходи спрямовані на екологічну безпеку.

2.2.9. Заходи з перевірки розміру статутного (складеного) капіталу на відповідність вимогам статті 155 Цивільного кодексу України:

складання балансу за результатами переоцінки активів та заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;

розрахунок вартості чистих активів;

прийняття засновником рішення щодо зміни статутного (складеного) капіталу боржника за результатами проведених заходів.

розмір статутного (складеного) капіталу внаслідок вищенаведених заходів.

2.2.10. Прогноз соціально-економічних наслідків проведеної санації.

1) Нарощення обсягів виробництва, реалізації продукції.

2) Збільшення доходів, скорочення витрат.

3) Планові щоквартальні фінансові показники діяльності боржника (відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690):

період проведення санації боржником;

постсанаційний період - до моменту повного погашення реєстрових боргів боржником.

4) Графік щоквартального погашення боргів підприємства, у т.ч. через укладання мирової угоди.

5) Зведена таблиця руху коштів боржника, всіх його доходів та витрат в процедурі санації.

6) Прогноз показників діяльності підприємства:

прогноз прибутків та збитків на три роки вперед (у перший рік за місяцями, а в наступні два роки - за загальним підсумком);

прогноз руху готівки на три роки вперед (у перший рік за місяцями, а в наступні два роки - за загальним підсумком);

структура активів та зобов'язань боржника на момент початку та припинення санації.

7) Підвищення конкурентоспроможності та рівня рентабельності підприємства:

погашення кредиторської заборгованості;

підвищення оплати праці;

створення нових робочих місць;

подальше надходження до державного бюджету коштів від підприємства, що працює;

2.3. До плану санації додаються такі документи:

а) копія свідоцтва про державну реєстрацію боржника, засвідчена в установленому порядку;

б) копії установчих документів боржника, засвідчені в установленому порядку;

в) копія ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство;

г) копія ухвали господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів;

ґ) копія ухвали господарського суду про введення процедури санації боржника та призначення керуючого санацією;

д) копія ліцензії арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), засвідчена в установленому порядку;

е) протокол зборів кредиторів про утворення комітету кредиторів з визначенням його кількісного складу та повноважень;

є) протокол засідання комітету кредиторів про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів);

ж) протокол засідання комітету кредиторів про попередній розгляд плану санації

з) звіт про незалежну оцінку майна боржника, яке реалізується в процесі санації, а для державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків з відповідною рецензією;

и) акти інвентаризації майна боржника;

і) перелік основних засобів, що передбачається до відчуження, та перелік основних засобів, що залишається на підприємстві після відчуження із зазначенням назви, інвентарного номеру, залишкової вартості та ринкової вартості;

ї) баланс підприємства та звіт про фінансові результати станом на дату порушення справи про банкрутство на останню дату;

к) план-схема розташування підприємства із зазначення майна, що планується до відчуження;

л) пакет документів податкової, фінансової та статистичної звітності за два останні роки роботи боржника та за останній звітний період, підписаний керівником боржника, а в разі його відсутності - керуючим санацією і головним бухгалтером, аудиторський висновок за останній звітний період;

м) висновок відповідного профільного міністерства, до сфери управління якого належить підприємство - боржник;

н) проекти договорів переведення боргу, мирової угоди та інших, якщо такі передбачені планом санації;

о) інформація стосовно інвестора, яка повинна містити:

копії установчих документів;

копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

довідку, видану Державним департаментом з питань банкрутства при Міністерстві економіки України (дата реєстрації якої не перевищує 30-денний термін з дати її видачі), якою підтверджено факт, що проти інвестора не порушено справу про банкрутство;

копію річного фінансового звіту;

інформація про розмір статутного капіталу;

довідку від банківських установ, в яких відкриті офіційні рахунки, що підтверджують платоспроможність в заданих в плані санації обсягах;

довідку про напрямки робіт інвестора;

довідку, яка підтверджує наявність коштів для забезпечення інвестицій (статутний капітал);

2.4. Суб'єкти управління об’єктами державної власності з урахування специфіки можуть вносити додаткові вимоги до структури плану санації та додатків до нього, в частині, що не суперечать цьому Положенню.



IIІ. Порядок подання на погодження планів санації

3.1. Керуючий санацією для погодження плану санації підприємства-боржника одночасно звертається до суб’єкту управління об’єктами державної власності та Департаменту з відповідною письмовою заявою протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про введення процедури санації.

3.2. План санації, що подається до суб’єкту управління об’єктами державної власності та Департаменту, повинен бути попередньо розглянутий комітетом кредиторів, підписаний керуючим санацією та погоджений інвестором (у разі його наявності).

3.3. З метою підвищення якості розробки плану санації та прискорення його узгодження, керуючий санацією в місячний термін з дня винесення ухвали про призначення керуючого санацією розробляє та подає до суб’єкту управління об’єктами державної власності та Департаменту концепцію плану санації.

Концепція плану санації має містити характеристику боржника, опис його господарської діяльності, а також основні антикризові заходи щодо відновлення його платоспроможності (реструктуризація, перепрофілювання, відчуження майна, джерела надходження коштів, умови участі інвесторів).



ІV. Порядок погодження планів санації

4.1. План санації подається одночасно до суб’єкту управління об’єктами державної власності та Департаменту.

План санації боржника погоджується, якщо:

зміст плану санації відповідає вимогам розділу ІІ цього Положення;

план санації містить дієві заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та подальше його функціонування, з урахуванням специфіки та направленості підприємства.

4.2 Після надходження плану санації, суб’єкт управління об’єктами державної власності, письмово звертається до Департаменту з наданням висновків стосовно плану санації. Висновки мають містити:

дані стосовно діяльності боржника,

обґрунтування щодо доцільності залучення інвестора та проведення реструктуризації;

визначення, що після реструктуризації або відчуження частини активів на підприємстві буде залишений цілісний майновий комплекс;

данні щодо доцільності збереження профілю виробництва або його перепрофілювання.

Разом з висновком суб’єкти управління об’єктами державної власності направляють на адресу Департаменту оригінал плану санації.

4.3. У разі не надання суб’єктом управління об’єктом державної власності висновків щодо погодження плану санації підприємства-боржника, Департамент приймає рішення щодо погодження вказаного документу в межах своєї компетенції.

4.4. Керуючим санацією план санації подається до Господарського суду на затвердження після погодження його з Департаментом.

4.5. Доповнення до плану санації є невід'ємною частиною плану санації, який подається на погодження в порядку, установленому цим Положенням.

4.6. Порядок повернення плану санації для доопрацювання.

4.7.1. Суб’єкт управління об’єктами державної власності та Департамент може повернути план санації на доопрацювання у разі, якщо:

перелік наданих документів згідно з розділом ІІ цього Положення неповний;

зміст плану санації не відповідає вимогам розділу ІІ цього Положення;

у висновках суб’єкта управління зазначено про неефективність передбачених заходів та неможливість у зв'язку з цим у повній мірі відновити платоспроможність боржника;

неможливості погашення заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами;

існує загроза нанесення збитків економічним інтересам держави;

виявлено недостовірні дані в документах, поданих разом з планом санації.

Суб’єкт управління об’єктами державної власності повертає план санації керуючому санацією для доопрацювання з урахуванням наданих зауважень, про що повідомляє Департамент та Господарський суд, в якому відкрито справу про банкрутство.

4.7.2. Суб’єкт управління об’єктами державної власності або Департамент в місячний термін повертає план санації на доопрацювання з урахуванням висновків суб’єкту управління державної власності та надає свої зауваження. Одночасно визначається строк доопрацювання плану санації.

4.7.3. Копія поверненого для доопрацювання плану санації разом із зауваженнями зберігається у суб’єкта управління об’єктами державної власності та в Департаменті.

4.7.4. Для повторного розгляду план санації подається в порядку, установленому цим Положенням.

4.7.5. Неподання доопрацьованого плану санації у визначений термін, буде вважатися порушенням п. 3.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.

4.7.6. У разі повторного непогодження плану санації, суб’єктом управління об’єктами державної власності чи Департаментом, буде розглянуто питання щодо неможливості ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.



V. Порядок прийняття рішення про погодження мирової угоди

5.1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) чи керівник (в разі, якщо в нього є на це повноваження) для отримання рішення щодо погодження мирової угоди письмово звертається до суб’єкта управління об’єктами державної власності та Департаменту.

5.2. Текст мирової угоди, що подається на погодження, повинен бути попередньо розглянутий комітетом кредиторів, що підтверджується відповідним рішенням (протоколом), та погоджений головою комітету кредиторів на титульній сторінці. У разі наявності виконання зобов’язань третіми особами (інвесторами) текст мирової угоди повинен бути погоджений інвестором. У разі реструктуризації або прощення зобов’язань перед державним або місцевим бюджетом, текст мирової угоди має бути погоджений відповідним органом стягнення.

5.3. Мирова угода має містити наступні розділи:

загальна частина;

мета та предмет угоди (висвітлити основну концепцію мирової угоди);

розмір, порядок та строки виконання зобов’язань (відстрочку, розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, залучення інвестора, обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права);

права та обов’язки сторін (перехід власності третій особі (інвестору) після повного виконання взятих зобов’язань);

порядок вирішення спорів;

відповідальність сторін за невиконання взятих зобов’язань, зокрема, третьої сторони (інвестора);

прикінцеві положення.

5.4. До мирової угоди обов’язково додаються:

висновок (резюме) щодо наслідків для боржника від укладання мирової угоди (у висновку провести аналіз фінансово-господарського стану боржника до укладання мирової угоди; заходи, що передбачає мирова угода; результати від укладання мирової угоди);

основні ухвали по справі про банкрутство боржника (порушення, введення процедури, призначення арбітражного керуючого та інші);

протоколи загальних зборів кредиторів, на якому обрано комітет кредиторів та протокол комітету кредиторів, на якому погоджено умови мирової угоди;

звіт про незалежну оцінку майна і майнових прав боржника та відповідні документи, що підтверджують право власності, в разі якщо передбачається обмін вимог кредиторів на активи боржника;

перелік основних засобів, що передбачається до відчуження, та перелік основних засобів, що залишається на підприємстві після відчуження, при цьому обов’язково зазначати їх назву, інвентарний номер, залишкову балансову вартість, ринкову вартість.

план-схему території підприємства з обов’язковим зазначенням об’єктів, що передбачаються відчужити.

баланс підприємства станом на дату порушення справи про банкрутство та станом на останню звітну дату;

у випадку залучення інвестицій, додається банківська гарантія під суму інвестицій.

5.6. Суб’єкт управління об’єктами державної власності або Департамент у місячний строк після отримання мирової угоди може відмовити в погодженні та повернути її на доопрацювання, якщо:

виявлено недостовірні дані в документах, поданих разом з мировою угодою;

надано негативний висновок департаментом, до повноважень якого належать питання погодження планів санації та мирових угод;

відсутні вимоги зазначені у п. 5.3. і п. 5.4.